22 лютого 2012р. 
30 
0
По-різному дається талант. Одні звикли казати, що то є дар Божий, інші твердять, що людина здібною народилася. 53-річний синевирець Василь Шиндра має неабиякий хист художника. Свою обдарованість він пояснює своєрідно. Серйозно мовить, що став митцем тому, бо народився і живе у прекрасному бокорашському дивокраї.
‘Культура’
У руках художника і дерево оживає
Теги: 
Наш феномен
Висока, струнка, завжди усміхнена, з прекрасним українським іменем — Оксана… Розмовляєш із цією скромною дівчиною і диву даєшся, як, маючи титул “Найрозумніша учениця школи”, будучи переможцем обласних олімпіад із різних предметів, вона залишається такою щирою, відвертою. Ні краплі гордині у великих карих очах, а лише щире бажання розповісти про школу, улюблених учителів, друзів.
“Велесова книга” – скрижалі буття українського народу в прадавні часи (І тис. до н. е. — І тис. н. е.)
“Велесова книга” — сенсаційна знахідка ХХ століття. Здається неймовірним, що письмена дохристиянської України-Русі зримо входять в наше життя і свідомість, що далекі предки звертаються до нас дещо незвичною мовою, прагнучи передати свій досвід, тривоги, надії. Ця пам’ятка відтворює наступність і єдність поколінь нашого народу від Богумира (ХII ст. до н. д.) до Діра (IХ ст. н. д.) і до нашого часу.
Етнографічному музею Міжгірського професійного ліцею присвоєно звання «Зразковий музей»
На зламі тисячоліть досвідчений педагог, відмінник освіти України, директор знаного на теренах Срібної землі Міжгірського професійного ліцею В. Ю. Маринець усвідомив, що створення етнографічного музею при навчальному закладі також слугуватиме розвитку музейної педагогіки в дії. Стане одним із важелів пізнання таїн народних художніх ремесел смерекового краю, патріотичного виховання учнівської молоді на обрядах, традиціях і звичаєвостях наших предків.
21 лютого – Міжнародний день рідної мови
Немає жодного суспільства, яке б жило без мови, яке б не володіло цим найбільшим природним даром, найважливішим засобом людського спілкування. За допомогою мови людство зберігає нагромаджений досвід і передає його новим поколінням. Мова — це душа народу: немає мови — немає народу. Саме це повинні усвідомити всі громадяни кожної країни. Саме цьому навчаємо ми, педагоги, своїх вихованців.
Гуні зігрівають горян навіть у найлютіші морози (ВІДЕО)
Україна ще потерпає від зимової негоди. У горах вночі стовпчики термометрів опускаються до найнижчих в Україні позначок. Однак, загартовані горяни навчені життям: ще з весни починають виготовляти гуні, які точно знадобляться взимку. Натуральний теплий одяг із овечої вовни зігріє навіть у найлютіший мороз.
Вони вірні своєму покликанню
Ніжна мелодія, задушевна пісня, запальний танець здатні відтворити найпотаємніші і найглибші почуття людини, піднести її до вершин гідності, творчого натхнення. Люди, закохані в пісню, з покоління в покоління несуть і примножують народні традиції, обряди і звичаї предків.
Жіноча доля
Життєпис цієї жінки вартий цілої книги — настільки багато подій переплелося у її долі за шістдесят років життя. Їх можна класифікувати на різні розряди, бо поряд з радістю стелився і сум, щастя чергувалося інколи з невдачами, одним мріям судилося успішно здійснитися, а деякі бажання так і не реалізувалися. І все-таки явно значна більшість задумів, незважаючи на всілякі труднощі і перепони, втілилася у дійсність.
Етапи становлення кафедри історії України УжНУ
Завідуючий кафедрою історії України УжНУ, професор Дмитро Данилюк та доцент цієї ж кафедри Василь Міщанин з Синевира видали монографію “Кафедра історії України УжНУ”, яка складається із вступу та трьох розділів. Основою для написання наукової праці стали матеріали державного архіву Закарпатської області (ДАЗО), документи архіву УжНУ, поточна документація кафедри та архів професора М.Трояна тощо.
Його педагогічно-лінгвістичні пошуки стають надбанням освітян зеленоокої Міжгірщини, Срібної землі та неньки-України
Коли холодного січневого дня 1950 року Василь Маринець голосним плачем дав про себе знати світові, батьки й гадки не мали, яких висот на педагогічній стезі досягне їх синочок. Він з малих літ впевнено торував собі дорогу у велике життя. Це стало запорукою того, що уродженець Річки у підніжжі Боржавської полонини у 1972 році з відзнакою закінчив факультет іноземних мов Ужгородського державного університету. І так усім єством прикипить до вивчення німецької мови, що це стане улюбленою справою на все життя.
